Що поїсти в Болоньї

Другий образ міста Болоньї — La Grassa. Так, тут люблять поїсти. Жителі Болоньї вигадали безліч страв, які стали світовою кулінарною спадщиною.

Якщо ви будете тут щось їсти (а ви будете), обов’язково пориньте в цю провінційно-гурманську атмосферу, коли навіть у найнуднішому провулку, навіть у недорогій тратторії вас нагодують не гірше, ніж у пафосному ресторані. Болонья — столиця гурманів.

La Grassa

З попереднього поста можна зробити невтішний висновок. Болонья програла битву перших міст Італії. Не столиця мистецтва, як Флоренція, не моди і бізнесу, як Мілан, тут немає моря і багатства, як у Генуї чи Венеції, і давньої історії, як у Римі. Шекспір нічого не писав про Болонью (на відміну від Верони), усі знають про Пізанську вежу, а не про болонські дві вежі.

Що ж було робити жителям Болоньї, животіти на задвірках слави інших міст? Ні, вони не такі, вони горді й люблять своє місто. Вони вигадали іншу пам’ятку — смачну їжу.

Їжа в Болоньї

Традиційна болонська кухня існує! Ось список лише деяких традиційних страв, які вигадали в Болоньї:

• Рагу по-болонськи (ragu alla bolognese, “Паста болоньєзе”)*
• Лазанья по-болонськи (lasagne al ragu )
• Тальятелле (tagliatelle)
• Тортелліні (tortellini)
• Коттолетта болоньєзе (cottolette alla Bolognese)
• Фріджоне болоньєзе (friggione bolognese)
• Ковбаса Мортаделла (вона ж “докторська”)
• Торта ді різо (torta di riso)
• Сальса Верде

І це лише те, що перше спадає на думку. Якщо ж запитати самих місцевих жителів, то вони, найімовірніше, скажуть, що все смачне вигадали тут. Без винятку, лише в Болоньї можна смачно поїсти.

*Важливе зауваження, такої страви як “паста болоньєзе” або “спагеті болоньєзе” в Болоньї немає! У будь-яких інших містах є, але не тут. Правильно це називається “Рагу алла болоньєзе” (ragu alla bolognese), саме так буде написано в меню. Якщо в назві цієї страви зустрічається слово “паста” — це місце для туристів. Тікати, тікати звідси. До речі, рагу може подаватися до будь-чого, адже це соус.

Місцева кухня Болоньї

Тут дуже круто готують тісто і м’ясо, і м’ясо з тістом також. Тортелліні — це тісто з начинкою, тальятелле — це паста, нарізана широкими смугами, лазанья — теж тісто.

Усе інше — це м’ясо. Мортаделла — варена ковбаса, відома в наших краях як докторська. Продається в будь-якому магазині, ось тільки на смак зовсім-зовсім інша. Варто купити і спробувати.

Котлета по-болонськи — це котлета з яловичини з паніруванням і пармською шинкою. Фріджоне — це цибуля, тушкована з помідорами (сам не пробував, нічого не можу сказати), але впевнений, що смачно, як і всі місцеві делікатеси.

Що поїсти в Болоньї

Ось три страви, які потрібно обов’язково спробувати в Болоньї. Окрім того, що це смачно, завжди можна буде з виглядом експерта розмірковувати в стилі “а тортелліні тут зовсім не такі, як у Болоньї”

Ось ці страви місцевої кухні Болоньї:

1. Тортелліні з пармезаном (або гарбузом, або будь-якою іншою начинкою)
2. Рагу по-болонськи
3. Тальятелле по-болонськи

Це те, що обов’язково потрібно спробувати, інакше доведеться повертатися вдруге, враження будуть неповними. Але ніхто не забороняє їсти інші страви.

Де поїсти в Болоньї?

Італійці люблять поїсти. Обідня перерва тут може тривати 3 години, запросто. Адже їжа не терпить поспіху, а робота нікуди не дінеться. В Італії, як і в Іспанії, є сієста, вона називається пеннікелла. У цей час італійці обідають, спілкуються, відпочивають. Незручно для приїжджих, але звично для місцевих — поїсти ви можете не тоді, коли вам захотілося, а коли працює кухня.

• Час обіду — з 13:00 до 16:00 (pausa pranzo)
• Час вечері — з 20:00 до 22:00

А сніданок? А на сніданок тут п’ють каву. Так, капучіно і тільки на сніданок. Якщо після 10 ранку замовити каву — подадуть еспресо. Тут так заведено.

Головне, що потрібно пам’ятати, якщо ви зголоднієте і захочете чогось смачненького поїсти в Болоньї після 16:00 — нічого не вийде. Ніхто вас не нагодує. Тут так заведено, це Італія. Плануйте обід заздалегідь. З вечерею простіше, але побігати в пошуках вільного столика також доведеться. Тут є традиція “аперитиво”. Щовечора в багатьох закладах практикується цей трюк. Ви купуєте напій, а закуски — безкоштовно. Мені здавалося, що це чудова ідея, але так здається абсолютно всім у цьому місті, тому місць ніде немає. Потрібно приходити заздалегідь.

Але якщо ви знаєте, куди йти — ця проблема вас обійде. Ось моя порада.

Ресторан “Drogheria della Rosa”

Я вже не пам’ятаю, де саме я прочитав про цей заклад. Зазвичай, перед поїздкою я створюю карту місць, які потрібно відвідати, щоб не залишати таку важливу частину подорожі, як обід, на волю випадку. І цей ресторанчик виявився найближчим.

Але під час обіду я раптом згадав усе, що читав. Згадав захоплені відгуки про кухню і про господаря. Якби не власник, заклад був би звичайним…

Його звати Емануеле, він італієць і він дуже любить гостей. Виявляється це в тому, що жоден столик не залишається без його уваги. З кожним він поговорить, дізнається, як справи у рідних і друзів… Вип’є з кожним вина (так, ламбруско).

Кругленький, рум’яний, гучний італієць у модному піджаку — ось головна фішка ресторану. Тут відчуваєш себе в гостях у нього вдома. Спроба просто піти нам не вдалася, він підсів і за наш столик, нам принесли пляшку крижаного ламбруско, щоб ми не поспішали йти. І це було безкоштовно. Для господаря немає різниці, розумієте ви його чи ні, він поспілкується, він вип’є з вами. А потім якийсь мандрівник обов’язково згадає про його заклад і порадить іншим зайти.

Я був настільки занурений в атмосферу, що не фотографував. Якось не хотілося псувати враження такою несмаком, як фото на пам’ять. Будете десь поруч (на південний схід від П’яцца Маджоре — зазирніть подивитися, як обідають або вечеряють у Болоньї, це того варте. Ось координати на карті. А ось сторінка у фейсбук, тут можна подивитися відео і все стане зрозуміло.

І так, тут смачно годують. Я їв тут тальятелле аль рагу і тортелліні з пармезаном. Але в Болоньї смачно всюди, тут — точно колоритно.

• Обід тут з 13:00 до 15:00
• Вечеря — з 20:30 до 23:30

Повірте, дуже приємно зануритися в італійський ритм життя. Це саме та частина подорожі, яка вислизає від нас, тому що ми поспішаємо всюди встигнути.

А місцева їжа і напої, традиції і звички залишаються за кадром. Але Болонья навчить будь-кого слідувати правилам. Тут просто немає стільки пам’яток, щоб “з’їсти” весь вільний час, і повно всяких різних Ristorante, Trattoria, Osteria і Taverna. Де життя тече в рази повільніше, ніж ми звикли.

Порада: Назва закладу натякає на вартість їжі в ньому. Рісторанте — ресторан, може бути прийнятно, а може й дуже дорого. Тратторія — демократичний заклад із “домашньою” кухнею. Остерія — більше схоже на наш бар, ще простіше, ніж тратторія, тут в основному п’ють, а не їдять, хоча, звісно, кухня є.

Що ще потрібно знати про їжу в Болоньї? Тут трохи дорожче, ніж в околицях. Усе-таки рівень життя в Болоньї вищий, ніж у багатьох інших містах.

Що пити в Болоньї

Оскільки Болонья — це столиця регіону Емілія-Романья, тут потрібно пити Lambrusco. Дівчата будуть у захваті, але не тільки вони. Справа в тому, що в спекотну погоду воно дуже освіжає, загострює смак, додає трапезі неквапливості. Загалом сортів ламбруско аж 5: Salamino, Grasparossa, Sorbara, Marani, Maestri. Якщо ви розгубитеся і не знатимете, що замовити, покладіться на офіціанта або подивіться, що на столах у італійців.

Є ще одна опція — замовити “домашнє вино”. Якщо в меню написано vino della casa, це не означає, що вам подадуть вино, зроблене вдома. Це вино “від дому” (те, що “дім” пропонує гостям), тобто те вино, яке ресторан рекомендує до своїх страв.

Найімовірніше, із супермаркету поблизу або найближчої виноробні оптом. Це не означає, що вино погане, просто це найдешевше з непоганого, що вам пропонують. Оскільки я не великий любитель вина, щоразу в Італії мені подобалося те, що приносили в запітнілому графинчику, “віно делла каса”.

La Dotta

Цікаво, що третє прізвисько Болоньї “вчена” також пов’язане з їжею. Адже насправді ніякого Болонського університету не існувало. У нашому розумінні. Не було якоїсь будівлі, куди приходили вчитися бідні студенти.

Була якась середньовічна гільдія вчених, які навчали тому, що знали самі. Але, що важливо для нашої розповіді про місцеву кухню, студенти не були бідними. Найняти викладача міг дозволити собі лише багатий чоловік. Тому, коли в Болонью почали з’їжджатися молоді заможні люди в пошуках знань, місто почало багатіти. А влаштовувати бенкети з будь-якого приводу стало доброю традицією.

Приїжджайте, навіть якщо ви не любите пасту чи сидите на дієті, віддаєте перевагу ігристому вину пиво (як я, наприклад), любите обідати, коли зголодніли, а не за розкладом… Навіть у цьому випадку приїжджайте заради атмосфери. Болонья дуже контрастує з іншими туристичними перлинами Італії, тут так приємно розслабитися і забути про обов’язкові пам’ятки.